"Андріївський узвіз" – роман-подорож Володимира Діброви

1. Центральним є мотив любові, який так оптимістично прозвучав свого часу ще у оніричній післямові до роману «Бурдик»: «любов — це те, що є завжди! Серед того, чого нема ніколи!» У «Андріївському узвозі» любов перетворюється на метафоричну линву.

2. У романі «Андріївський узвіз» В. Діброва намагався вписати біографію свого «задушеного покоління» в історію України, хоча й не показав геноциду власної родини як основи незалежності. З висоти пташиного польоту над Андріївським узвозом його герою відкривається те, що прийнято називати Задумом. Як і в усій своїй творчості, В. Діброва передає відчуття приреченості свого покоління, що народилося не в тому місці й не в той час. — Роксана Харчук

3. В. Діброва нагадує читачам: смерть — не найгірше, що може трапитися із нами в житті. Трагічною, на думку прозаїка, є відірваність української людини від християнської й національної традиції, про що свідчить фальшиве нацреалістичне дійство, яке змушений оглядати чоловік увечері перед першим інсультом.

4. В. Діброва спрямовує тpи чacoві вектори у звоpотному напpямкy – зpiлість→юнiсть →дитинствo. В обраному підході на тлі інших особливостей стилю письменника виявляється пocтмодерністська палітра твору, відступ від кaнoнів, що cклaлися в романному жaнpi. В. Дібpoваекзистнціаліст змальовує внутрішній світ людини, яка, заплутавшись у буденності, кінець кінцем повертається до самої себе.

5. Poман «Aндріївський yзвiз» складaється з п’яти глав-зyпинок і двox poзділів («Пepед тим» та «Пicля того»).

6. Використаний автором просторовий образ линви характеризує психологічні стани персонажа, є підлокусом міста, який увиразнює труднощі, протиріччя, моральні втрати, марні пошуки душевного комфорту тощо. За його допомогою передано динаміку характеру як складний процес, пов’язаний з боротьбою настроїв, із глибокими кризами, зміною одниx душевних якостей іншими.

7. Жанр: Роман.

8. Рік видання:2007 р.

9. 2007 року - роман «Андріївський узвіз» переміг на третьому конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі».

10. Сюжет

10.1. У «Андріївському узвозі» 54-річного чоловіка зі смаком і досвідом, чоловіка, який відчував при ходьбі кожен м’яз свого тіла, який дослужився до посади проректора, раптово хапає інсульт. Оскільки держава прирівняла науковців до держслужбовців, пенсія в чоловіка має бути не найгіршою. Проте це його чомусь не радує. У нього є донька, дружина, два зяті — колишній і актуальний – обидва талановиті поети. У чоловіка намічається внук, якого назвуть на честь діда. І це найсвітліший момент роману. У чоловіка є друг-ректор, з яким він розсварився через кляту ректорку, і коханка, яка брутально кидає чоловіка, бо виходить заміж за іноземця. Через відкоша, отриманого від останньої коханки, у чоловіка й стався інсульт. На щастя, після лікування йому милостиво повернули всі досі паралізовані частини тіла. Після такого дива герой повернувся не тільки в лоно родини, а й у лоно церкви. На святі міста, що традиційно відбувається на Андріївському узвозі, із чоловіком стався другий інсульт. У коматозному стані він мандрує в потойбіччя. Виринаючи із потойбіччя й потрапляючи в реальність, чоловік бачить обличчя дружини, осяяне любов’ю, в якому збіглися початок і кінець. Він розуміє — йому вибачили.

11. У «Андріївському узвозі» прозаїк залишився вірним іронічному стилю. Його іронія гірка, скептична, а сміх переважно невротичний. Цей сміх, як спазм, перехоплює горло. Звичайно, він маскує ридання.

12. Часопросторові локуси в романі «Андріївський узвіз» формуються не тільки лінійно, а за принципом спіралі або кола. Падіння може також асоціюватись із польотом. Будучи дорослим чоловіком, той же хлопчина у минулому, теж зривається (маємо на увазі не лише інсульт, а й усі складні перипетії життя дорослого Андрія) і летить (а насправді падає від наступу болю). Цей лет видається не лише фантастичним, а й природним, сприймається як звільнення від буденної марноти, тому чоловік і не злякався, коли відчув, що він «почав набирати висоту».

13. Художній простір у романі В. Діброви «Андріївський узвіз» неоднорідний. Його локуси й підлокуси акцентують різні аспекти особистого й суспільного буття персонажів. Вaжливу композиційну роль, крім локусу линви, виконують локycи кімнати, дому.