1. Розділ 6
1.1. Скрізь зомбі
1.1.1. Звички складаються з чотирьох елементів: Зачіпка: Це сигнал, який переводить мозок у зазомбований режим. Це може бути що завгодно – від часу доби до певної емоції. Рутина: Це дії, які ми автоматично виконуємо у відповідь на зачіпку. Вони можуть бути як корисними, так і шкідливими. Винагорода: Це те, що ми отримуємо за виконання рутини. Винагорода підкріплює звичку, забезпечуючи відчуття задоволення. Віра: Це переконання, що зміни можливі. Віра в те, що нова звичка принесе користь, допомагає в її формуванні.
1.1.2. Регулярне самоспостереження та аналіз своїх дій і мислення допомагає уникати "зомбі-режиму". Пошук нових викликів тримає мозок у тонусі і запобігає "зомбі-режиму". Регулярне перемикання між різними видами діяльності запобігає автоматичному виконанню завдань Регулярна фізична активність стимулює мозок і покращує когнітивні функції. Усвідомте, коли ви автоматично виконуєте завдання без усвідомлення.
2. Розділ 7
2.1. Зазубрювання та повторення
2.1.1. Використання флеш-карток
2.1.1.1. Записуйте ключові терміни, поняття або питання на одному боці картки, а визначення, відповіді чи пояснення — на іншому.
2.1.1.2. Регулярне повторення: Переглядайте флеш-картки щодня або щотижня. Флеш-картки можна використовувати в будь-якому місці і в будь-який час.
2.1.1.3. Існує багато додатків, які допомагають створювати та організовувати флеш-картки, наприклад, Anki або Quizlet.
2.1.2. Активне повторення
2.1.2.1. Відтворення з пам’яті: Після вивчення нового матеріалу спробуйте відтворити його з пам'яті. Напишіть те, що пам’ятаєте, або поясніть це комусь іншому.
2.1.2.2. Самоперевірка: Після відтворення з пам’яті порівняйте свої записи з оригінальним матеріалом, щоб перевірити точність.
2.1.3. Інтервальне повторення
2.1.3.1. Заплануйте повторення матеріалу на регулярні інтервали, наприклад, через день, через тиждень і через місяць після першого вивчення.
2.1.3.2. Почніть з коротких інтервалів і поступово їх збільшуйте. Це допоможе перенести знання з короткострокової в довгострокову пам'ять.
3. Розділ 8
3.1. Навчання в контексті
3.1.1. Змінюйте місця навчання
3.1.1.1. Спробуйте навчатися в різних місцях — вдома, в бібліотеці, в кав’ярні або на природі. Це допоможе вам адаптуватися до різних умов і покращить здатність переносити знання
3.1.1.2. Кожне нове місце створює нові асоціації в мозку, що допомагає краще запам’ятовувати інформацію.
3.1.2. Використовуйте різні методи навчання
3.1.2.1. Читання та запис: Поєднуйте читання підручників з написанням конспектів або нотаток. Це активізує різні ділянки мозку.
3.1.2.2. Візуальні та аудіальні методи: Дивіться навчальні відео, слухайте аудіозаписи або подкасти. Використовуйте графіки, діаграми і малюнки.
3.1.2.3. Обговорення та навчання інших: Обговорюйте матеріал з друзями або навчайте інших. Це допоможе закріпити знання і зрозуміти матеріал глибше.
3.1.3. Пов’язуйте нову інформацію з вже відомою
3.1.3.1. Побудова зв’язків: Спробуйте знайти зв’язки між новим матеріалом і тим, що ви вже знаєте. Наприклад, якщо ви вивчаєте нову концепцію, подумайте, як вона пов’язана з іншими поняттями.
3.1.3.2. Створення ментальних карт: Використовуйте ментальні карти (mind maps) для візуалізації зв’язків між різними ідеями. Це допоможе вам краще організувати інформацію і швидше її згадати.
4. Розділ 9
4.1. Про зомбі-прокрастинації: робимо висновки.
4.1.1. Складайте денний план попереднього вечора, щоб мозок міг попрацювати над поставленими цілями, - це допоможе вам їх досягнути.
4.1.2. Люди, які звикли виконувати свою роботу «наскоками», у середньому значно менш продуктивні, ніж ті, хто рухається рівномірними маленькими кроками. Тривале перебування в екстремальних умовах може спричинити «ефект вигорання»
4.1.3. Ведіть планувальник: він допоможе легко простежити, чи досягаєте ви поставлених цілей, які методи ефективні, а які - ні.
4.1.4. На вашому шляху виникатимуть перешкоди, але не звинувачуйте в усіх своїх проблемах зовнішні чинники.
5. Розділ 5
5.1. Боротьба з відкладанням на потім
5.1.1. Короткі, регулярні сеанси роботи ефективніші за великі обсяги роботи в останню хвилину. «Як з'їсти слона» — спосіб вирішення складного завдання. Будь-яке велике,складне завдання здається нездійсненним, поки дивишся на нього, як на ціле.
5.1.2. Відкладання справ може бути порівняне з поступовим прийманням отрути: спочатку це здається нешкідливим, але довготермінові наслідки можуть бути руйнівними. Прокрастинація може призводити до стресу, гіршого стану здоров'я і низьких результатів. Позбувшись звички відкладати, можна помітити багато інших позитивних змін у житті. Ми відкладаємо на потім те, що приносить дискомфорт. Проте, коли починаємо виконувати ці завдання, біль часто минає. Методи боротьби з прокрастинацією без використання сили волі: Поділ завдань на менші частини: Виконання маленьких частин завдання робить його менш страшним. Зміна оточення: Переїзд в інше місце для виконання роботи може допомогти зосередитися. Використання таймера: Встановлення таймера на короткий час для виконання завдання допомагає почати роботу і подолати початковий опір.
5.1.3. Прокрастинація як залежність: Вона приносить тимчасове полегшення, але має довготермінові негативні наслідки. Відкладання на потім часто призводить до стресу та недосипання перед важливими подіями, знижує якість виконання завдань та створює відчуття провини. Люди часто кажуть, що їм бракує часу або що вони краще працюють під тиском. Недоречність цих виправдань полягає в тому, що заздалегідь запланована робота допомагає краще підготуватися і уникнути стресу.
6. Розділ 4
6.1. Фрагментація і уникання ілюзії знання
6.1.1. Впізнавання матеріалу не означає розуміння. Перевіряйте себе на активне відтворення знань. Студенти часто вірять у те, що вчаться, коли просто перечитують підручник, який лежить перед ними. Вони мають ілюзію знання, тому що відповідь уже є перед очима. Перечитайте, відкладіть текст і спробуйте відтворити матеріал у пам’яті, одночасно намагаючись розуміти те, що пригадуєте. Потім ще раз перегляньте текст і спробуйте знову. Регулярне тестування себе допомагає уникнути ілюзії знання.
6.1.2. Якщо періодично поновлювати в пам’яті головні думки, замість пасивно перечитувати, можна зробити час ваших занять насиченішим та ефективнішим. Єдиний випадок, коли перечитування тексту може бути ефективним — це коли між ним є значні часові проміжки, тобто воно стає «розтягнутим повторенням» Збирайте та систематизуйте ключові формули та концепції для швидкого доступу під час вивчення. Розбудовуючи свою бібліотеку фрагментів пам’яті, ви тренуєте мозок розпізнавати не лише конкретне завдання, а й типи чи класи завдань, щодо яких автоматично маєте напрацьовані способи розв’язання. Ви почнете бачити логічні схеми, які спрощують розв’язання й усвідомите, що десь у глибинах пам’яті ховаються різноманітні заготовлені методи. Важливо зрозуміти головну концепцію або ідею кожного фрагмента. Це допомагає встановити основу для подальшого навчання і застосування матеріалу. Після того як ви зрозуміли фрагмент, важливо встановити контекст, в якому він використовується. Це допомагає вам розуміти, коли і як саме застосовувати цей фрагмент. Підсумовуйте інформацію, щоб побачити загальну картину і з'єднати фрагменти в єдине ціле. Це включає в себе огляд інформації у вигляді схем або таблиць, що допомагають встановити логічні зв'язки. Періодичне повторення матеріалу допомагає закріпити знання. Це може включати самоконтроль через виконання домашніх завдань або перевірку розуміння матеріалу.
6.1.3. Вивчення у сфокусованому режимі сприяє формуванню структур пам'яті, що полегшує подальше використання цих знань у практичних умовах. Практика, і вільне спілкування є необхідними для оптимального навчання.
7. Розділ 3
7.1. 3. Навчання - це творчість
7.1.1. Розуміння принципів роботи мозку допомагає нам краще сприймати креативну природу деяких наших думок.
7.1.2. Щоб якісно навчатися, потрібні часові проміжки між періодами зосередженого навчання, тоді нейронні схеми зможуть закріпитися. Якщо намагаєтеся вивчити все закілька «короткихнабігів», ви не даєте новим нейронним структурам часу на те, щоб міцніше закріпитися в довготерміновій пам’яті.
7.1.3. Одна із функцій чергування періодів сну й неспання — це видалення з пам’яті не суттєвих деталей і підсилення важливих
7.1.4. Якщо прокрастинація завдає вам клопотів, спробуйте встановлювати таймер на 25 хвилин і зосереджуйтеся на темі, не відволікайтеся на написання повідомлень, пошуки в інтернеті чи інші забавки.
8. Розділ 15
8.1. Навчання заради навчання сприяє незалежному мисленню і допомагає впоратися з нестандартними завданнями на тестах.
8.2. У навчанні наполегливість часто важливіша за інтелект.
8.3. Знаходьте можливості зустрічатися з людьми, які вас цікавлять, щоб вчитися від них. Одна фраза від такої людини може змінити ваше майбутнє, але не забувайте про час викладачів.
8.4. Не впадайте у відчай, якщо навчальний матеріал здається складним. Часто повільні студенти фокусуються на фундаментальних аспектах, які легко пропускають швидкі студенти. Розуміння матеріалу на глибшому рівні приходить з часом.
8.5. Люди часто конкурують, а не співпрацюють між собою. Важливо вміти без емоцій підходити до критики і применшування своїх досягнень.
9. Розділ 1
9.1. Відчиняємо двері
9.1.1. Мета книжки - розкрити процеси мислення, щоб ви розуміли, як саме ваш мозок навчається. А ще - як мозок інколи дурить і переконує, що ви вчитеся, коли насправді цього не робите.
9.1.2. Як виявилося, проблема частково полягала в докладанні зусиль не там, де треба, - щось на зразок спроби підняти дошку, на якій сам стоїш.
9.1.3. Ця книжка допоможе вам розвинути власну ефективність і творчу енергію - не тільки в математиці й природничих науках, а й майже у всьому, чим ви займаєтесь.
9.1.4. Мозок створений для виконання складних розумових операцій.
10. Розділ 16
10.1. Як уникати надмірної самовпевненості
10.1.1. Головне -— це не дурити себе. А ви якраз і є тією особою, яку вам найлегше обдурити.
10.1.2. Ваше сфокусоване мислення в стані наївного піднесення може легко не помітити помилок - особливо якщо цих помилок припустилися саме ви
10.1.3. Співпраця в режимі взаємної згоди, без оцінних суджень, менш продуктивна, ніж тоді, коли критичний підхід сприймається нормально чи навіть вважається одним із правил гри
10.1.4. У сфокусованому режимі навчання людина може припускатися суттєвих помилок — навіть якщо вона переконана, що зробила все правильно. Перевірка власної роботи допомагає поглянути ширше.
10.1.5. Навчання з людьми, які не бояться не погоджуватися з вами, може допомогти вам знайти помилки у своїй логіці / здобути впевненість у собі й здатність відповідно реагувати на стресові ситуації.
10.1.6. Критику під час групової роботи — не має значення, джерелом чи адресатом ви є, — слід сприймати не як спрямовану на конкретну особу, а як засіб краще зрозуміти суть справи.
11. Розділ 17
11.1. Тестування
11.1.1. Тести й екзамени — дуже потужний навчальний досвід
11.1.2. Починаєш панікуівати — одразу перемкни свою увагу на дихання
11.1.3. Мозок може дурити вас. Перемикай увагу на щось інше, а потім повертайся до цього завдання знову, щоб перевірити самого себе
11.1.4. Самоперевірка — це дуже потрібна річ
11.1.5. Висипайся кожну ніч
12. Розділ 18
12.1. Вивільніть свій потенціал
12.1.1. Налаштовуй та переналаштовуй свій мозок
12.1.2. Ключем до успіху є терплячість і наполегливість
12.1.3. Просте запам’ятовування — це недобре. Запам’ятовування є основою для накопичення знань, хоча інколи через нього можна за деревами не бачити лісу
12.1.4. Один із секретів найвидатніших мислителів світу — це спрощення, тобто оформлення думок у такий спосіб, щоб їх могла зрозуміти навіть дитина
13. Розділ 11
13.1. Ще трохи про пам'ять
13.1.1. Найкращий спосіб запам'ятовування складної інформації-використовувати яскравіші метафори й аналогії.
13.1.2. Повторення дуже важливе: навіть якщо ви запам’ятали щось, повторення допоможе по-справжньому закарбувати в пам'яті необхідну інформацію.
13.1.3. Асоціативні фрази допомагають запам’ятовувати матеріал, — перші літери кожного слова фрази є першими буквами слів того переліку, який потрібно запам’ятати.
13.1.4. Записування допомагає глибше закарбувати в пам’яті (тобто перетворити в нейронні структури) те, що ми намагаємося вивчити.
13.1.5. Асоціативні фрази часто створюють значення через сюжет (запам'ятовування інформації як історії, у яких є сюжет, персонажі й загальна ідея.) допомагають закарбувати у пам'яті необхідне.
13.1.6. Фізичні вправи допомагають створювати нові нейрони у відповідних ділянках пам’яті, а також створюють нові сигнальні алгоритми.
14. Розділ 12
14.1. Учимося цінувати свої таланти
14.1.1. Після закріплення матеріалу у пам'яті, ми свідомо перестаємо приділяти увагу дрібним деталям і діємо автоматично.
14.1.2. Занадта зусередженість формує такий стан, коли ви обдумуєте легкі завдання як важкі, вдаючись до складних способів розв’язання й не помічаючи простих і очевидних.
14.1.3. Ключовою умовою креативності є здатність перемикатися з повної сфокусованої концентрації на розслаблений, розпорошений режим.
14.1.4. Робота зі студентами, які краще від вас схоплюють матеріал, може пробуджувати певний страх. Але нібито посередні студенти інколи можуть мати перевагу в ситуаціях, де вимагається ініціативність, спроможність доводити справу до кінця, креативний підхід.
15. Розділ 13
15.1. Мозок розвивається з різною швидкістю у різних людей; багато хто досягає інтелектуальної зрілості лише після двадцяти.
15.2. Деякі видатні науковці в дитинстві здавалися безнадійними.
15.3. Успішні професіонали в математиці, природничих науках і технологіях вміють формувати фрагменти пам’яті — абстракції до своїх ідей.
15.4. Метафори й аналогії створюють фрагменти пам’яті, що дозволяють ідеям із різних сфер впливати одна на одну.
15.5. Незалежно від кар’єри, включайте математику і природничі науки в навчальну програму для створення фрагментів пам’яті, що сприяють ефективним підходам до різних професійних і життєвих викликів.
16. Розділ 14
16.1. Формули є засобом абстракції та спрощення концепцій, що мають глибше значення, аналогічне до сенсів у поезії.
16.2. «Внутрішнє око» допомагає персоналізувати вивчені явища і надавати їм сюжетність.
16.3. Трансфер — це здатність переносити знання з одного контексту в інший.
16.4. Важливо запам’ятовувати математичні явища як фрагменти пам’яті, що спрощує їх застосування в різних сферах.
16.5. Відволікання під час навчання може спричинити поверхове засвоєння матеріалу, ускладнюючи його перенесення на інші сфери життя.
17. Розділ 10
17.1. Розвиток пам'яті. Поради із запам'ятовування
17.1.1. Матеріал повинен бути змістовним, цікавим та легкий для запам'ятовування.
17.1.2. Застосування технік повторювання для запам'ятовування. (Частіше повторювати складні терміни, імена, слова тощо)
17.1.3. Формувати в пам’яті фрагменти інформації замість запам’ятовування неорганізованого набору фактів.
17.1.4. ЗОРОВА ТА ПРОСТОРОВА ПАМ'ЯТЬ
17.1.4.1. Застосовуючи зорову та просторову пам’ять ви записуєте інформацію в мозку використовуючи жартівливі асоціації, креативні підходи, які допомагають бачити, чути або відчувати те, що ви намагаєтеся запам’ятати.
17.1.5. СИЛА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ
17.1.5.1. Асоціативний візуальний образ допомагає зафіксувати у пам'яті те, що ви хочете запам'ятати, входячи у відповідні ділянки мозку з ефективною зоровою пам’яттю.
17.1.5.2. Що більше нейронних зв’язків вам вдасться вибудувати із залученням різних органів чуттів, то легше потім буде видобути цю інформацію з пам’яті.
17.1.6. "ПАЛАЦ ПАМ'ЯТІ"
17.1.6.1. Якщо тренувати мозок, запам’ятовування може перетворитися в дуже творчу роботу, яка вибудовує нейронні структури навіть для подальшого збільшення креативності.
17.1.6.2. Засоби полегшення запам’ятовування — асоціативні образи, пісеньки чи уявні «палаци» — корисні саме тому, що допомагають нам зосередитися тоді, коли мозок уже готовий відволіктися на щось інше.
17.1.6.3. Завдяки зоровій корі ми пам’ятаємо, що бачимо, відповідні ділянки відповідають за слухову й дотикову пам’ять, а моторна ділянка — за запам’ятовування предметів, які ми підіймаємо й переміщуємо.
18. Розділ 2
18.1. Геніальність у простоті
18.1.1. Розпорошений спосіб мислення допомагає мозкові бачити світ у значно ширшій перспективі.
18.1.2. Що більше напружуєш мозок, щоб видати креативну ідею, то менш креативною вона вийде.
18.1.3. Щоб оволодівати знаннями й бути креативними в математиці й природничих науках, потрібно розвивати й використовувати як зосереджений, так і розсіяний режими.
18.1.4. Якщо вам вдалося ясно окреслити, чого саме не знаєте, ви вже майже відповіли на своє питання!