1. Типи ідентичності
1.1. Особистісна
1.1.1. Відчуття себе як унікальної особистості
1.2. Соціальна
1.2.1. Приналежність до певної соціальної групи чи категорії
1.3. Національна
1.3.1. Відчуття приналежності до певної нації
1.4. Культурна
1.4.1. Приналежність до певної культурної групи
1.5. Гендерна
1.5.1. Відчуття себе чоловіком, жінкою або іншою гендерною категорією
1.6. Професійна
1.6.1. Приналежність до певної професії або професійної спільноти.
1.7. Етнічна
1.7.1. Приналежність до певної етнічної групи
1.8. Політична
1.8.1. Визначення себе через приналежність до певних політичних ідеологій, поглядів або партій.
1.9. Цифрова
1.9.1. Присутність та самосприйняття у цифровому просторі
1.10. Релігійна
1.10.1. Приналежність до певної релігії або духовної традиції, що визначає світогляд і спосіб життя людини.
2. Формування ідентичності
2.1. Сім'я та виховання
2.1.1. Сім'я є основною ланкою, яка закладає фундамент ідентичності.
2.2. Освіта та навчання
2.2.1. Освіта відіграє ключову роль у формуванні когнітивної та соціальної ідентичності.
2.3. Соціальне оточення та взаємодія
2.3.1. Спілкування з іншими людьми впливає на соціальну ідентичність
2.4. Засоби масової інформації
2.4.1. ЗМІ, інтернет та соціальні мережі, впливають на формування ідентичності через поширення ідей
2.5. Культура та традиції
2.5.1. Культура і традиції визначають культурну ідентичність
3. Кризи ідентичності
3.1. Перехідні періоди (юнацтво, зрілість)
3.1.1. У такі періоди людина переходить від одного етапу життя до іншого, що супроводжується змінами в її соціальних ролях, відповідальності та самосприйнятті. Особливо важливі етапи — це підлітковий вік і зрілість.
3.2. Міграція та зміна культурного контексту
3.2.1. Переїзд в іншу країну або зміну культурного середовища може спричинити кризу ідентичності, оскільки людина може відчути себе розгубленою між своєю культурою та новим оточенням.
3.3. Соціальні зміни та виклики
3.3.1. Великі соціальні трансформації, можуть викликати кризу ідентичності, особливо якщо людина не встигає адаптуватися до нових умов.
3.4. Війни, конфлікти та національна криза
3.4.1. Війни та політичні конфлікти можуть кардинально змінити почуття національної ідентичності та привести до глибокої кризи.
4. Українська ідентичність
4.1. Історичне формування української національної ідентичності
4.1.1. Коріння української національної ідентичності сягають часів Київської Русі (IX-XIII ст.), де утворилися перші політичні та культурні інституції, зокрема прийняття християнства, що заклало основи майбутньої державності.
4.2. Мова як фактор ідентичності
4.2.1. Українська мова є фундаментальним елементом української національної ідентичності. Вона була і залишається важливим символом приналежності до українського народу, навіть у ті періоди, коли її забороняли або обмежували в імперіях чи за радянських часів.
4.3. Вишиванка, пісні та традиції
4.3.1. Українська вишиванка — це символ національної єдності та культурної спадщини.Пісні несуть у собі історію, народну мудрість та почуття національної ідентичності.Традиційні українські свята відображають зв’язок українців із природою, духовністю та родинними цінностями.
4.4. Війна та захист національної ідентичності
4.4.1. Війна стимулювала піднесення національної культури, повернення до українських історичних постатей, творів мистецтва, та історичних наративів, які тривалий час були викривлені або замовчувані.