1. Утоплення в прісній воді
1.1. при вступі в дихальні шляхи, а потім у кровоносне русло приблизно через 2-3 хвилини прісні води викликають «розрідження» крові в результаті різкого збільшення її об’єму, спричиненого різницею осмотичного тиску води та плазми крові . У потонулих можна виявити анемію, гіперкаліємію, а виведення нирками з кровотоку великої кількості клітинних оболонок, що потрапило одночасно, і вмісту клітин, а також гемоглобіну здатне викликати гостру ниркову недостатність, гемоглобінурійний нефроз і гематурію. Аспіровані маси води ушкоджують структури альвеолярно-капілярних мембран. Наростає гіпоксія, набряк легень і головного мозку.
1.1.1. Утоплення в морській воді
1.1.1.1. При потопленні в солоних водоймищах відбувається згущення крові. Коли людина тоне в морській солоній воді з концентрацією солей 3,5% – гіпертонічному розчині, то її потрапляння в альвеоли, за законом осмосу викликає притягування рідини та білків в альвеоли з кровоносного русла, віддачу власних електролітів, гіповолемію, зниження артеріального та центрального венозного тиску.Через кілька хвилин після потрапляння води в легені, незалежно від солоності води призводить до набряку легень, гіперкаліємії, ацидозу та тяжкої гіпоксії.
1.1.1.1.1. Утоплення в холодній воді
2. Причини утоплення
2.1. насильницькі, самогубство або коли особі навмисне завдається шкоди здоров’ю, у тому числі при такому вигляді страти як катапонтизм;
2.2. травматичні – струс мозку, пошкодження хребта, стрибки з висоти та раптові удари, особливо областю живота про водну гладь, які можуть спричинити рефлекторний травматичний шок;
2.3. з необережності – коли не дотримуються таких правил як: «не запливати за буйки», «не купатися в неперевірених водоймах», у штормову погоду, в алкогольному сп’яненні або іншому стані зміненої свідомості, під час зимової риболовлі на тонкому чи ненадійному льоду, у разі забредання або перетину небезпечних болотистих та хиткіх місцевостей.
3. Критичні періоди
3.1. Початковий, під час якого постраждалий може затримати дихання. Якщо людину врятувати в цей момент, то вона неадекватно реагуватиме на обстановку, шкіра та слизові у неї ціанотичні, дихання часто, поверхневе, галасливе. Можливо кашель. Підвищений тиск змінюється гіпотонією та брадикардією. У шлунку може бути значна кількість води, через це можливе блювання. Людина, як правило, швидко відновлюється після події.
3.2. Агональний період характеризується тим, що потерпілий непритомний. У нього ще є серцебиття та дихання, але м’язова активність згасає. Шкіра синюшна, холодна. У цей момент настає набряк легень, і з рота виступає щільна рожева піна.
3.2.1. Клінічна смерть зовні не відрізняється від агонального періоду. Людина нерухома, пульсу немає навіть на великих артеріях, спостерігається зупинка серця. Зіниці розширені, без реакцію світло. Якщо витягти людину з води в цей момент, то СЛР навряд чи виявиться успішною.
4. Ознаки перебування у воді тіла загиблої людини
4.1. бліді шкірні покриви, можливо «гусяча шкіра», зморщування
4.2. різного ступеня мацерація шкірних покривів, яка залежить від тривалості контакту з водою, її температури, віку потерпілого тощо;
4.3. кінцевою ознакою мацерації стає мимовільне відділення тканин епідермісу підошовних поверхонь, кистей рук, іноді з нігтями, що називається «рукавичками смерті» та ускладнює процес упізнання тіла;
4.4. якщо почалися гнильні зміни тканин, може відбутися відділення волосся;
4.5. свідченням перебування тіла у воді є знайдений пісок, мул, водорості, мокрі предмети, одяг та поверхня тіла.
5. ЦІКАВАО
5.1. Мертве море
5.1.1. Отримало таку назву через те, що солоність води практично позбавила його життя.
5.1.2. Море розташоване між Ізраїлем та Йорданією та користується популярністю серед туристів. Всі знають, що вода в цьому морі настільки солона, що в ньому неможливо потонути.
5.1.3. Це правда, звичним шляхом у ньому майже неможливо потонути, тобто повністю зануритися у воду. Людське тіло утримується водами Мертвого моря, тож торкнутися ногами дна важко.
5.1.3.1. Однак, якщо ви вирішите пірнути, то це може погано для вас закінчиться . Навіть наковтавшись лише кількох ковтків води, повної мінералів і солей, ви порушите електролітний баланс і наповните свій організм токсинами.
5.1.3.1.1. Багато людей, що наковталися води і не потонули відразу, проходять тривалий період реабілітації, оскільки внутрішні органи сильно страждають від хімічних опіків та пневмонії.
6. Заходи задля зниження ризику утоплення
6.1. 1. забезпечення безпечних місць для дітей дошкільного віку далеко від джерел води з кваліфікованим доглядом за дітьми
6.1.1. 4. встановлення бар’єрів, що контролюють доступ до води
6.2. 2. навчання плаванню і безпеці на воді
6.2.1. 5. навчання навичкам безпечного порятунку і реанімації потопаючих
6.3. 3. навчання перехожих безпечному порятунку
6.3.1. 6. встановлення і забезпечення дотримання правил безпечного катання на човнах, суднах і поромах.
7. Дієта після утоплення
7.1. Після того, як людину дістали з води вона знаходиться не тільки в шоковому, а й критичному стані, адже безліч систем органів зазнала дії води (особливо при проникненні в нижні відділи легенів та кровотік), її домішок, можливо, переохолодженню та травмам. Тому крім спостереження у лікарів потерпілому потрібно забезпечити максимально щадний і сприяє поліпшенню стану режим життя та харчування. Так як існує ризик інфекції та ускладнення на нирки дієта в перші дні має бути збалансованою, максимально вітамінною та здоровою. У меню краще ввести:
7.1.1. каші, овочеві та курячі бульйони як основу раціону;
7.1.2. свіжі салати та фрукти;
7.1.3. для відновлення рівня гемоглобіну та покращення метаболізму рекомендовано вживати гранати, фініки, буряки, свіжі ягоди, зелень, різного виду капусту;
7.1.4. молочнокислі напої.
7.1.5. не старайтеся з білком – не більше 75 г на день, щоб не давати додаткового навантаження на нирки, можна їсти бобові, рибу, телятину та м’ясо індички;
7.1.6. Рекомендовано обмежити споживання солі, жирів, гострої, кави та міцного чаю.
8. Допомога при утопленні
8.1. підпливати до людини, що тоне, слід ззаду і пам’ятати, що вона в панічному стані може вести себе несвідомо, здійснювати нескоординовані і судомні рухи, чим може завдати травми рятувальнику;
8.1.1. надання допомоги має здійснюватися з одночасним викликом кваліфікованої бригади медиків;
8.2. пливти з потопаючим потрібно підтримуючи його голову над поверхнею води обличчям догори, рекомендовано розташувати на плавзасобі, піднімати можна за волосся, пахви тощо;
8.2.1. якщо утоплення відбулося в солоній водоймі (сольова концентрація 3,5-4%), то за законом осмолярності рідка складова крові (плазма) прямує у верхній відділ дихальних шляхів та альвеолярна сітка з трахеєю та бронхами заповнюються пінистою рідиною, що в результаті порушує проведення ШВЛ тому рідину рекомендовано частково видалити – для цього постраждалого піднімають за нижню частину тулуба досить швидкими рухами так, щоб голова і верхня частина тулуба були в положенні, що звисає;
8.3. ШВЛ починати потрібно прямо на воді, вдаючи іноді потерпілому повітря через ніс і прикриваючи долонею рот; витягувати з води необхідно лише у горизонтальному положенні тіла, не піднімаючи його вертикально;
8.4. витягувати з води необхідно лише у горизонтальному положенні тіла, не піднімаючи його вертикально;
8.4.1. якщо під час реанімації відбувається закид блювотних мас у ротоглотку, їх треба видалити повернувши потерпілого набік і очистити хусткою чи серветкою;
8.5. якщо людина у свідомості і дихає – їй потрібен спокій, чай, сухий одяг і тепло, якщо він непритомний, то негайно переходять до реанімації – очищення ротоглотки, перикардіального удару та штучного дихання, за відсутності пульсу – приступають до закритого масажу серця;
8.5.1. голову потрібно постійно утримувати чи фіксувати валиками із рушників;
8.6. якщо утоплення бліде – то потрібно негайно приступати до штучного дихання, тоді як при “синьому” – потрібно викликати блювотний рефлекс, перекинувши через коліно і перевернувши обличчям вниз, натиснути на корінь язика для евакуації вмісту шлунка та активації дихання, якщо потерпілий закашлявся, продовжувати процедуру (іноді протягом 5-10 хвилин) поки не буде повністю видалена вся рідина і він прийде до тями остаточно, в іншому випадку – не можна втрачати час і слід приступати до ШВЛ;
8.6.1. невідкладна допомога може проводитися з використанням додаткових підручних засобів нашатирного спирту, корвалолу, настоянки валеріани.
9. Симптоми утоплення
9.1. відкинута голова, рот відкритий, періодично занурюється під воду;
9.2. очі закриті, прикриті волоссям або застиглий погляд;
9.3. дихання нетипове – часте, нерівномірне, зі спробами захопити великі порції повітря;
9.4. людина намагається плисти чи пересуватися по воді, наприклад на спині, але це не вдається, рухи руками хаотичні і спрямовані на виштовхування свого тіла з води.
10. Що це таке?
11. це гострий патологічний стан, що виникає за випадкового або навмисного занурення людини у воду з подальшим розвитком ознак гострої дихальної недостатності та гострої серцевої недостатності, причиною виникнення яких є потрапляння рідини в її дихальні шляхи.
12. Розрізняють три головних типи утоплення
12.1. аспіраційне (істинне — мокре)
12.1.1. 75-95 % випадків
12.2. асфіктичне (спастичне — сухе)
12.2.1. 5-20 % випадків
12.3. синкопальне (рефлекторне)
12.3.1. до 5 % випадків