Алгоритм соціально-педагогічного супроводу молодшого школяра в умовах інклюзивного навчання

1. Завдання соціально-педагогічного супроводу молодшого школяра в умовах інклюзивного навчання

1.1. актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

1.2. формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

1.3. консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, соціальної адаптації їх дитини тощо.

2. Алгоритм соціально-педагогічного супроводу початкового, в умовах інклюзивної освіти включає:

2.1. 1 етап Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіда з представником психолого-медико-педагогічної консультації;

2.2. 2 етап Бесіда з дитиною та її батьками, із метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо);

2.3. 3 етап Оцінку освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Може надаватися пропозиція щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.

2.4. 4 етап Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

2.5. 5 етап Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку. (плануються дії всіх спеціалістів школи для адаптації дитини із особливими освітніми потребами у групу однолітків (клас))

2.6. 6 етап Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

2.7. 7 етап Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

2.8. 8 етап Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.

2.9. 9 етап Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.

2.10. 10 етап Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.

3. Мета: Створення сприятливих умов для взаємодії учня з соціальним середовищем з метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих розвиток факторів. Cприяння пристосування освітнього середовища до потреб дитини з урахуванням її особливостей та можливостей, забезпеченню соціальних потреб, адаптація молодшого школяра до умов шкільного середовища. Сприяння всебічному розвитку у як суб’єкта навчально-виховного процесу.

4. відповідно до потреб дитини можуть використовуватись адаптація:

4.1. адаптація середовища (збільшення інтенсивності освітлення в кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина з порушенням слуху, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкових класів; забезпечення архітектурної доступності для дитини з порушенням опорно-рухового апарату);

4.2. адаптація змісту, методів і форм навчальної діяльності (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

4.3. адаптація методичних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів тощо).