Основні поняття теми: "Теоретичні основи психології менеджменту" (Гондюл О.Д.)

1. Об’єкт

1.1. Це частина об’єктивної дійсності, на яку спрямовується управлінський вплив.

2. Управлінська діяльність

2.1. Це особливим чином організований вид трудової діяльності, пов’язаний з виконанням функцій управління в організації.

3. Продукт управлінської діяльності

3.1. Це управлінське рішення та практичні дії, необхідні для функціонування організації в потрібному режимі.

4. Психологія менеджменту

4.1. Галузь психології, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності в умовах ринкової економіки.

5. Метод спостереження

5.1. Навмисне, систематичне і цілеспрямоване сприймання і фіксація психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін за певних умов, їх аналізу і використання у практичній діяльності.

6. Експериментальне дослідження

6.1. Дослідження у ході якого встановлюються причинно-наслідкові зв’язки за умови маніпулювання одним чи декількома факторами і контролю за іншими.

7. Анкети і тести

7.1. Більш структурований спосіб вивчення проблеми, пов’язаної з використанням засобів, обраних залежно від досліджуваного явища.

8. Соціометрія

8.1. Це соціально-психологічний метод дослідження системи особистісних взаємин у групі, що передбачає опитування членів групи з метою вивчення цих взаємин та їх оптимального використання у різних сферах спільної діяльності.

9. Референтометрія

9.1. Методика, завдяки якій можна з’ясувати ступінь значимості кожного члена групи для його колег по роботі, виявити тих, на чию думку орієнтується більшість членів групи, і тих, чия позиція практично байдужа всім.

10. Управління

10.1. Під управлінням розуміють елемент, функцію, яка забезпечує збереження певної структури організованої системи, підтримку режиму її діяльності, реалізацію її програми і цілей.

11. Соціальне управління

11.1. Це діяльність спрямована на забезпечення впорядкованості і узгодженості в діях людей та їх організацій з метою здійснення суспільно значущих задач.

12. Організація

12.1. Являє собою форму об’єднання групи людей, діяльність яких свідомо координує суб’єкт управління для того, щоб досягти спільної мети чи цілей та упорядкувати колективну діяльність.

13. Суб’єкт

13.1. Це носій предметно-практичної діяльності, джерело управлінської активності, спрямований на об’єкт управління.