Теоретичні основи психології менеджменту
by Роман Питецкий
1. Система управління
1.1. Управління(цілеспрямований вплив на певний об’єкт)
1.2. Підпорядкування
1.2.1. Підпорядкування наперекір: працівник сприймає як вимушені і зовні нав’язані відносини. Для цього типу підпорядкування характерне слабке розуміння мотивів підпорядкування та обов’язку
1.2.2. Байдуже підпорядкування: працівник цілком задоволений своїм становищем, оскільки це звільняє його від прийняття відповідальних рішень (принцип“нехай думає керівник”)
1.2.3. Ініціативне підпорядкування: працівник усвідомлює необхідність підпорядкування, почуття обов’язку в нього переходить у звичку, але не позбавляє ініціативності. В основі такого типу підпорядкування лежить критична оцінка керівника та визнання його авторитету.
2. Управлінська діяльність – це особливим чином організований вид трудової діяльності, пов’язаний з виконанням функцій управління в організації
2.1. Мета – забезпечення цілеспрямованої і скоординованої діяльності керованого колективу на вирішення завдань, що стоять перед ним.
2.2. Продукт - управлінське рішення та практичні дії, необхідні для функціонування організації в потрібному режимі.
3. Психологія менеджменту – галузь психології, що вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності в умовах ринкової економіки
3.1. Задача – підвищення ефективності та якості роботи в системах управління в умовах ринкової системи господарювання.
3.2. Предмет - система “людина-колектив”, “людина-людина”.
3.2.1. Психологічні аспекти діяльності керівника
3.2.2. Психологічні аспекти діяльності організації як суб’єкта так і об’єкта управління
3.2.3. Психологічні аспекти взаємодії керівника з членами організації
3.3. Дослідження у психології менеджменту ведуться на двох рівнях
3.3.1. Методологічному: у ньому розглядаються питання психології керівників і керівництва, психологічні особливості керованої системи, взаємовідносиникерівника і підлеглих, проблеми управління соціально-психологічними процесами суспільства
3.3.2. Галузевому: у ньому розглядаються особливості управлінської діяльності в окремих галузях виробництва.
4. Методи дослідження у психології менеджменту
4.1. Метод спостереження – навмисне, систематичне і цілеспрямоване сприймання і фіксація психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін за певних умов, їх аналізу і використання у практичній діяльності.
4.2. Експериментальне дослідження – дослідження у ході якого встановлюються причинно-наслідкові зв’язки за умови маніпулювання одним чи декількома факторами і контролю за іншими.
4.3. Анкети і тести – більш структурований спосіб вивчення проблеми, пов’язаної з використанням засобів, обраних залежно від досліджуваного явища
4.4. Тести – стандартизований метод, що використовується для вимірювання психологічних характеристик окремих осіб – суб’єктів спостереження.
4.5. Проективні методики – спосіб опосередкованого вивчення індивідуально-психологічних особливостей людини за результатами її продуктивної діяльності.
4.6. Соціометрія – це соціально-психологічний метод дослідження системи особистісних взаємин у групі, що передбачає опитування членів групи з метою вивчення цих взаємин та їх оптимального використання у різних сферах спільної діяльності.
4.7. Референтометрія – методика, завдяки якій можна з’ясувати ступінь значимості кожного члена групи для його колег по роботі, виявити тих, на чию думку орієнтується більшість членів групи, і тих, чия позиція практично байдужа всім. Ця методика дає можливість дослідити більш глибинний пласт міжособистісних відносин.
5. Управління - елемент, функція, яка забезпечує збереження певної структури організованої системи, підтримку режиму її діяльності, реалізацію її програми і цілей.
5.1. Технічне (вивчається в інженерній психології та психології праці)
5.2. Соціальне управління – це діяльність спрямована на забезпечення впорядкованості і узгодженості в діях людей та їх організацій з метою здійснення суспільно значущих задач.
5.3. Суб’єкт управління – це носій предметно-практичної діяльності, джерело управлінської активності, спрямований на об’єкт управління. Суб’єктом може бути як окремий індивід, так і соціальна група.
5.4. Об’єкт управління – це частина об’єктивної дійсності, на яку спрямовується управлінський вплив. Об’єктом управління може бути як окремий індивід, так і соціальна група.
