Найчастіше жертвами шкільного насильства стають:

1. діти, що мають фізичні недоліки — ті, що мають вади зору, слуху, порушення постави або координації рухів тощо

2. діти з акцентуаціями характеру. Мішенню для фізичних і вербальних знущань однокласників часто стають нетовариські, сором’язливі й замкнуті діти або, навпаки, діти з гіперактивною поведінкою;

3. діти з особливостями зовнішності. Все те, що вирізняє дитину, може стати об’єктом для насмішок: руде волосся, ластовиння, відстовбурчені вуха, особлива форма голови, вага тіла і т.д.;

4. діти з недостатньо сформованими соціальними навичками. Деякі діти не здатні захиститися від вербального й фізичного насильства внаслідок недостатнього досвіду спілкування й самовираження;

5. діти, що відчувають страх перед школою. Найчастіше страх виникає у дітей, які йдуть у школу з негативними соціальними очікуваннями;

6. діти, у яких відсутній досвід життя в колективі («домашні діти»);

7. діти, що страждають від різних хвороб (епілепсія, тики і гіперкінези, заїкання, енурез, порушення мови та ін.);

8. діти з низьким інтелектом і труднощами у навчанні. Низькі здібності детермінують і низьку успішність дитини, яка, у свою чергу, сприяє формуванню низької самооцінки.