Культура ділового спілкування

1. Досвід свідчить, що в практиці ділового спілкування особливе значення має уміння говорити, слухати, ставити запитання, сприймати партнера, стримувати емоції.

2. Функції

2.1. Інформативно-комунікативна

2.1.1. З нею пов'язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-прийом інформації, відповідна реакція

2.2. Регулятивно-комунікативна

2.2.1. Відбувається процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету, програму, прийняття рішень

2.3. Афективно-комунікативна

2.3.1. Тут можуть реалізуватися можливості навіювання, наслідування, вживаються усі можливості переконання 

3. Культура спілкування керівника

3.1. Повинен проявляти доброзичливість

3.2. Зобов'язаний до всіх відноситись рівно

3.3. З повагою ставитися до працівника

4. Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах

5. Завдання

5.1. Допомагає попередити конфікти в трудовому колективі

5.2. Зміцнює ділові зв'язки між людьми з різних країн та різною культурою

6. Форми

6.1. Усна форма

6.1.1. Ділова бесіда, діловий прийом, ділова доповідь, ділова розмова по телефону, ділова нарада, ділові переговори

6.2. Письмова форма

6.2.1. Документи різних видів: автобіографія, резюме, заява, пропозиція, скарга, характеристика, трудова книжка, особовий листок з обліку кадрів, довідка тощо