Психологія

1. Історія психології

2. Завданням психології:

2.1. вивчення індивідуальних якостей, закономірностей і шляхів їх формування в сучасних умовах;

2.2. вивчення впливу провідної діяльності на психіку людини, міжособистісні і міжгрупові взаємини;

2.3. визначення психологічних засобів впливу колективу на особистість та способів захисту від таких впливів;

2.4. встановлення закономірностей динаміки працездатності;

2.5. визначення заходів і засобів психологічного комфорту для роботи та життя;

2.6. визначення інформативних методів діагностики і психокорекції;

2.7. вивчення закономірностей психологічної підготовки.

3. Методи психології:

3.1. Основні пізнавальні методи психології:

3.2. спостереження і самоспостереження;

3.3. експеримент;

3.4. психодіагностичні методи.

3.5. Методи активного психологічного впливу:

3.6. психологічна консультація;

3.7. психологічна корекція;

3.8. психологічний тренінг;

3.9. психотерапія та реабілітація.

4. Науковий апарат

4.1. За півтора століття, з того часу як психологія почала самостійне існування, точаться суперечки щодо основних положень науки.

4.2. Визначення її предмету різними школами відображало не лише світоглядні, методологічні установки дослідників, але й носило ідеологічний характер, як у випадку з радянською наукою. Там психологія мусила боротись за виживання, адже визначення психіки як функції мозку було «затверджене та освячене» КПРС. В той же час існувала психофізіологія, яка вивчає функції мозку; з іншого боку, в прокрустове ліжко не поміщались дослідження, наприклад, змісту суб'єктивних переживань, закономірностей психічних образів, що жодним чином не пояснюються хімічним складом нейрогормонів або особливостями проходження нервового імпульсу.

5. Базовими категоріями:

5.1. образ; образ стає змістом психічних процесів, саме система образів формує свідомість;

5.2. дія; дії єдині за метою в сукупності складають діяльність; пов'язані поняття: поведінка, реакція;

5.3. мотив; пов'язані поняття: стимул, цінність, мотивація;

5.4. ці категорії (наведені вище) притаманні багатьом живим істотам, а наступні є специфічно людськими:

5.5. відношення;

5.6. переживання;

5.7. діяльність;

5.8. спілкування;

5.9. особистість.